Географічна карта - Гданськ (Gdańsk)

Гданськ, також Ґданськ (Gdańsk , Gduńsk, Danzig ) — місто на півночі Польщі, лежить на березі Гданської затоки Балтійського моря, у гирлі річки Вісла, столиця Поморського воєводства.

Гданськ — культурний, науковий та господарчий центр, а також потужний транспортний вузол Північної Польщі. Місто є великим портом на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудування (розвинені суднобудування і судноремонт).

Населення — 463 тисяч мешканців (шосте найбільше в Польщі). Разом із Гдинею і Сопотом утворює міську агломерацію — так зване, Тримісто (Trójmiasto, Труймясто) з населенням понад 1 мільйон мешканців

Історія міста налічує понад 1000 років, його ідентичність формувалася під впливом різних культур. Гданськ відомий як місто, з якого почалася Друга світова війна і розпочався занепад комунізму в Центральній Європі.

У Гданську працює консульство України, що обслуговує українських громадян, які перебувають у Польщі. Консульство знаходиться за адресою : вул.Бернарда Хшановськєго, 60-А 80-278 Гданськ.

Археологічними розкопками встановлено, що вже з середини 1-го тис. на території Гданська існувало слов'янське поселення. У письмових джерелах Гданськ вперше згадується під 997 року як urbs Gyddanzc у житії Св. Адальберта Празького, який прибув сюди з місією. Завдяки вигідному становищу місто швидко розвивається під владою слов'янських князів, що називали себе Померанськими герцогами. Згадки про Гданський порт вперше зустрічаються у XII ст. 1236 року місто отримує від герцога Свентопелка II любецькі міські права, тут оселяються німецькі купці з Любека та інших північно-німецьких та балтійських ганзейських міст.

Після того, як рід померанських герцогів вимер, почалося змагання Бранденбургу, Польщі та Тевтонського ордену за безхазяйний терен на Нижній Віслі. 13 листопада 1308 року війська ордену зайняли Гданськ й надали центральній частині міста (Głowne Miasto) міські права. Водночас внаслідок війни місто починає занепадати. Цісар Священної Римської імперії та Папа Римський визнають права ордену на Гданськ. З Польщею орден воює до моменту укладення угоди (1343), за якою лицарі тримають місто як «милостиню» від польського короля Казимира ІІІ, що залишає статус міста невизначеним. Припинення війн сприяє швидкому розвитку торгівлі. 1361 року Гданськ (Głowne Miasto) вступає в Ганзейську унію.

Щоб запобігти надмірному зростанню могутності цієї частини міста, 1377 отримує міські права Старе місто (Stare Miasto), а 1380-го — також засноване Тевтонським орденом Нове місто (Młode Miasto). Владарювання Тевтонського ордену триває до 1454 року, коли гданчани в ході так званої «13-річної війни» між орденом та Прусським Союзом (до якого вступив Гданськ), повстають проти чужинців. Лицарі залишають місто, а їхню фортецю невдовзі руйнують на знак того, що жоден загарбник більше не контролюватиме Гданськ. Відтоді він як привілейоване місто залишається під владою Польської корони.

Своїм економічним розквітом у XVI–XVII ст. Гданськ завдячує фактично монопольному становищу в польській торгівлі. Жоден мішок збіжжя не вивозився з країни без того, щоб на цьому не заробили Гданські купці.

У XVIII ст. внаслідок постійних війн місто занепадає. 1793 року (Другий розділ Польщі) до Гданська вступають прусські війська.